ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНИХ МАТЕМАТИКІВ

Зазирнемо в дитинство окремих видатних математиків

Жан Д'Aламбер (Лерон). Початок його життя, як у поганому романі: листопад, ніч, мороз, заметіль. На східцях церкви св. Жана лежав маленький згорточок, що тихенько здригався і попискував. Його знайшов поліцейський, який побачив, що було немовля в дорогій ковд Виявилось, що це був хлопч Його віддали на виховання у багатодітну сім'ю скляра. Хлопчика назвали Жаном Пероном (тобто Жаном Круглим) за іменем церкви, де його знайшли. Ставши дорослим, він сам собі вигадав ім'я: Жан Лерон Д'Аламбер. 

Нікколо Тарталья. Справжнє прізвище вченого - Фонтана. Народився у бідній родині. Коли місто окупували французи, батько Нікколо загинув. Солдати грабували, палили, вбивали. Маленького Нікколо тяжко поранили і викинули у вікно, при цьому пошкодили йому щелепу, у нього був розсічений язик. Матері пощастило врятувати життя сина, але вільно говорити Нікколо вже ніколи не міг, мова його була вкрай незрозумілою, від чого він і дістав прізвисько Тарталья, тобто заїка. 

По-різному відомі математики здобували освіту

Більшості з них пощастило навчатися у кращих вчителів, у престижних школах. Великий вплив на своїх дітей мали їхні освічені батьки. Але багато хто не мав такої можливості через злидні та інші труднощі, а тому таким дітям довелося здобувати освіту самотужки. Візьмемо, наприклад, одну з шкіл.

Піфагорійський союз. Цей союз був одночасно і філософською школою, і політичною партією, і релігійним братством. Статут піфагорійського союзу був дуже суворим. Кожний, хто вступав до нього, відмовлявся від особистої власності на користь союзу, зобов'язувався не проливати крові, не вживати м'ясної їжі, берегти таємницю вчення свого вчителя. Членам школи заборонялось навчати інших за винагороду.

Для стародавніх греків математика була насамперед геометрією. А тому над дверима Академії, де Платон навчав своїх учнів, було зроблено напис: «Нехай сюди не входить ніхто, хто не знає геометрії».

Одного разу цар Птолемей запитав у Евкліда, чи немає в геометрії коротшого шляху для її вивчення, ніж той, що пропонує Евклід. На що вчений відповів: «Для царів немає окремого шляху в геометрії».

Про феноменальну пам'ять Пуссена існує легенда: однієї безсонної ночі він обчислив у пам'яті 27 цифр квадратного кореня із 53-цифрового числа, а ранком записав їх.

Обдаровані від природи діти з'являються у всі часи і серед всіх народів:

Микола Боголюбов у 15 років написав першу наукову працю, а наступного року був прийнятий до аспірантури АН УРСР, а в 20 років отримав ступінь доктора математичних наук. 

Леонард Ейлер у16 років отримує звання магістра, а в 26 років отримує місце професора математики в університеті Санкт-Петербургу.

Вільям Ровен Гамільтон у 3 роки читав, у 5 років знав три мови, у 10 років став студентом, у 12 років знав 12 мов, у 22 роки став професором. 

Олександр Фрідман з дитинства виявляв неабиякі здібності до точних наук. 

Джордж Грін тільки в 40 років вступив до Кембриджського університету.

Деякі жадібні до знань діти, не маючи можливості здобути світу, були самоучками. Ось деякі факти.

Нікколо Тарталья через бідність залишив школу, вивчивши абетку тільки до букви К. Потім самостійно опанував грамоту, оволодів латиною і грецькою мовою, математикою. Не маючи паперу для вправ, він свої записи обчислення робив на надгробках одного із затишних кладовищ.

Софі Жермен батьки не дозволяли займатися математикою, якою вона захоплювалась. Софі писала свої виклади таємно ночами під ковдрою.

Еварист Галуа, ще коли був хлопчиком, прочитав першу математичну книжку, що потрапила до його рук, - це була «Геометрія» Лагранжа. Прочитав її так, як інші читають роман.

Цікаві факти з життя математиків

                                                                          Колмогоров А.М.

Одного разу до відомого математика А.М, Колмогорова звернулися будівельники однієї з гідроелектростанцій за порадою. Вони повідомили, що швидка течія не дає змоги перекрити русло річки звичайним способом. Тому будівельники хотіли знайти форму кам'яних брил, якими можна було б зупинити течію річки. Учені зробили розрахунки і встановили, Що річку потрібно перекрити бетонними тетраедрами і їх повинно бути сім з половиною тисяч. Будівельники засумнівалися в правильності розрахунків математиків і, щоб уникнути помилки, спочатку подвоїли кількість пірамід, а потім добавили ще трохи зайвих і приготували аж тридцять п'ять тисяч пірамід. Кинули в річку сім з половиною тисяч, і цього було досить, щоб перекрити течію річки. А решта пірамід залишилася на березі, як пам'ятник тим, хто не вірить в математику.

                                                                     Гую Штейнгауз

 Відомий польський математик Гую Штейнгауз жартома стверджував, що існує закон, який формулюється так: «Математик це зробить краще». Це значить, що коли доручити двом особам, одна з яких є математиком, виконати незнайому їм роботу, то результат завжди буде таким: математик виконає її краще.

                                                                             Д. Гілберт

Відомого математика Д. Гілберта якось спитали про долю одного з його учнів, який колись подавав великі надії. «А, це той… - згадав Гілберт,- він став поетом, для математика у нього занадто мало уяви».

                                                                        М.Остроградський

Відомому математикові Остроградському спала на думку якась незвичайно приваблива математична ідея в ту мить, коли він ішов однією з вулиць Петербурга. Тоді він почав списувати формулами те, що вважав за чорну дошку в аудиторії. Зненацька дошка стала від нього віддалятися.  З'ясувалося, що це була карета. Здивований математик гукнув услід візнику: «Стривай! Куди ж ти поспішаєш? Зачекай ще трішки».

                                                                               Ш.Боссю

Відомий математик Боссю помирав, бувши без пам'яті. Ніхто з його рідних не міг домогтися відповіді на жодне питання. Коли увійшов його друг – математик, йому пояснили стан справ. «Зачекайте, зараз він мені відповість. Скажи-но мені, друже, який квадрат дванадцяти?» . «Сто сорок чотири», - відповів Боссю. Це були його останні слова.

                                                                     

                                                                         А.Ейнштейн

Одного разу Ейнштейна спитали, як, на його думку, з'являються винаходи, що змінюють світ. «Дуже просто, - відповів той. – Усі знають, що зробити це неможливо. Але неодмінно знайдеться один невіглас, що цього не знає. Саме він і зробить винахід».

Вікторина : «Цікаві історії з життя видатних математиків»


  1. Прізвище якого вченого нагадує «ланцюжок бінома?» (Ньютона)


  2. Який учений брав у свою школу тільки тих, хто міг до вступу зберігати мовчання протягом п’яти років? (Піфагор)


  3. Який учений обірвав життя голодуванням на 75 році тільки тому, що мав необережність передректи дату своєї смерті? (Джіраломо Кардано)


  4. Який математик, почувши відповідь від батька на запитання, що геометрія - це спосіб креслити правильні фігури і знаходити відношення, що існують між ними, почав нею займатися і став видатним? (Блез Паскаль)


  5. Якому вченому належать слова: «Я знайшов у нього (вчителя математики) Ейлера його задачу про число яєць, які селянка несла на базар… Це було для мене відкриттям. Я зрозумів, що для мене означає користуватися таким знаряддям, яке називається алгеброю. Але… ніхто мені про це не говорив…» (Стендаль).


  6. Якого математика мають на увазі, коли говорять, що лічити він почав раніше, ніж навчився розмовляти? (Карл Гаус)


  7. Який учений в дитинстві носив у кишені мотузку з прив’язаним до неї камінчиком, з допомогою якого вимірював глибину криниць, що траплялися йому? (М.В.Остроградський)


  8. Про якого вченого сказано: «Те, що він зробив у геометрії, фахівці порівнюють з революційним переворотом Коперніка в астрономії» (М.І.Лобачевський).


  9. Цар запитав математика, чи не має в геометрії коротшого шляху, ніж той, що його пропонує він. На це вчений відповів: «Ні, в математиці навіть для царів немає інших шляхів!..» Хто він? (Евклід)
 .